Шапка сайту з навігацією та соціальними мережами

Як та від чого закон захищає українських викривачів?

Викривач та члени його сім’ї разом з близькими особами можуть отримати відповідно до статті 2 Закону «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» , право на забезпечення безпеки

Текст статті

Закон «Про запобігання корупції» встановлює гарантії захисту викривачів (такі як заборона звільнення, переведення, переатестації, зміни умов праці тощо). Заборона на звільнення чи примушення до звільнення через викривання, притягнення до дисциплінарної відповідальності чи застосування з боку керівника або роботодавця інших негативних заходів впливу тепер буде розповсюджуватись не тільки на викривача, а і на членів його сім’ї. Крім того, тепер інформація про викривача може бути розголошена лише за його згодою (за винятком випадків, встановлених законом), а посадові і службові особи органів держави та місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права повинні у разі виявлення чи одержання інформації про корупційне діяння негайно письмово повідомити про це та вжити заходи в межах повноважень.

Але механізм надання цих гарантій досі не відпрацьований, відповідні навчання посадових осіб не були проведені належною мірою. Тому не виключено, що ви не зможете отримати гарантований захист. Замість цього за відновленням порушених прав і компенсації, можливо, доведеться звертатись до суду.

Коли справа доходить до суду і викривач отримує офіційний статус у кримінальному провадженні (свідок, потерпілий тощо), він та члени його сім’ї разом з близькими особами можуть отримати відповідно до статті 2 Закону «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», право на забезпечення безпеки, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на учасників судового процесу.

Здійснення заходів щодо безпеки покладається за підслідністю на органи Служби безпеки України, органи внутрішніх справ або на Національне антикорупційне бюро України, у складі якого з цією метою створено спеціальний підрозділ.

Також відповідно до ст. 11 Закону «Про доступ до публічної інформації»: посадові та службові особи НЕ підлягають юридичній відповідальності, незважаючи на порушення своїх обов’язків, за розголошення інформації про правопорушення або відомостей, що стосуються серйозної загрози здоров’ю чи безпеці громадян, довкіллю, якщо особа при цьому керувалася добрими намірами та мала обґрунтоване переконання, що інформація є достовірною, а також містить докази правопорушення або стосується істотної загрози здоров’ю чи безпеці громадян, довкіллю.

Відповідно до статтей 29 та 30 Закону “Про інформацію”: Інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов’язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо. Суб’єкти інформаційних відносин звільняються від відповідальності за розголошення інформації з обмеженим доступом, якщо суд встановить, що ця інформація є суспільно необхідною. Додаткові підстави звільнення від відповідальності засобів масової інформації та журналістів встановлюються законами України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, “Про телебачення і радіомовлення”, “Про інформаційні агентства” та іншими.

Згідно з ст. 235 Кодексу законів про працю, у зв’язку з повідомленням про порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції” іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

У разі наявності підстав для поновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв’язку із здійсненим ним або членом його сім’ї повідомленням про порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції” іншою особою, та за його відмови від такого поновлення орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату працівнику компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку.

Гарантії захисту у адміністративному та цивільному процесі: Національне агентство з питань запобігання корупції може бути залучено як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою (абзац другий частини другої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, абзац другий частини другої статті 35 Цивільного процесуального кодексу).

У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою обов’язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача (абзац третій частини першої статті 60 Цивільного процесуального кодексу).

Особа, яка запропонувала, пообіцяла або надала неправомірну вигоду, звільняється від кримінальної відповідальності за злочини, передбачені статтями 354, 368-3, 368-4, 369, 369-2 Кримінального кодексу, якщо після пропозиції, обіцянки чи надання неправомірної вигоди вона – до отримання з інших джерел інформації про цей злочин уповноваженим органом, – добровільно заявила про те, що сталося, такому органу та активно сприяла розкриттю злочину, вчиненого особою, яка одержала неправомірну вигоду або прийняла її пропозицію чи обіцянку. – ч. 5 ст. 354 КК.

Керівник, якщо інформація від викривача підтвердиться, має вжити заходи щодо припинення правопорушення та усунення його наслідків, а також притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності та інформування відповідних органів у випадках кримінального чи адміністративного правопорушення (ч. 5 ст. 53 Закону “Про запобігання корупції”).

Так само службові і посадові особи державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів зобов’язані у межах повноважень вжити заходів щодо припинення виявленого ними чи викривачем, корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції. (ч. 7 ст. 53 Закону “Про запобігання корупції”).

За невжиття передбачених законом заходів посадовою чи службовою особою органу державної влади, посадовою особою місцевого самоврядування, юридичної особи, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного правопорушення передбачена адміністративна відповідальність відповідно до статті 172-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Антикорупційна програма юридичних осіб може містити умови конфіденційності працівників щодо інформування відповідальної за її реалізацію особи про:

  • факти підбурення працівників до вчинення корупційного правопорушення;
  • вчинені іншими працівниками чи особами корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень.

Так само програма може містити процедури захисту працівників-викривачів (пункти 8, 9 частини першої статті 63 Закону “Про запобігання корупції”).

Слід зазначити, що в обов’язковому порядку антикорупційна програма затверджується керівниками:

  • державних, комунальних підприємств, господарських товариств (у яких державна або комунальна частка перевищує 50 відсотків), де середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує п’ятдесят осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує сімдесят мільйонів гривень;
  • юридичних осіб, які є учасниками попередньої кваліфікації, учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель”, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень.

В цих юридичних особах для реалізації антикорупційної програми призначається особа, відповідальна за реалізацію антикорупційної програми.

Антикорупційна програма затверджується після її обговорення з працівниками юридичної особи. Текст антикорупційної програми повинен перебувати у постійному відкритому доступі для працівників юридичної особи. Положення щодо обов’язковості дотримання антикорупційної програми включаються до трудових договорів, правил внутрішнього розпорядку юридичної особи, а також можуть включатися до договорів, які укладаються юридичною особою.

Також треба звертати увагу на затверджені НАЗК відповідні Методичні рекомендації щодо організації роботи із повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами, які розраховані для використання у роботі державних органів та органів місцевого самоврядування.

А також на Постанову КМУ “Питання запобігання та виявлення корупції” №706 і Постанову КМУ “Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади” №1242, і Постанову КМУ “Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування” №950, і Постанову КМУ “”Питання запобігання та протидії корупції в органах виконавчої влади” №1422. Їх цінність в тому, що на підставі них можна побудувати локальний механізм співпраці з викривачами на підприємстві, систему обробки їх повідомлень та інші процедури захисту працівників-викривачів, передбачені антикорупційною програмою юридичної особи.

Відправити
Запінити

Додаткові статті

Міжнародний досвід викриття та законодавчі рамки для цього

Комісія з цінних паперів і бірж у 2013 році виплатила інформаторам понад 14 мільйонів доларів «на знак визнання їхнього внеску»

5
Читати

Як та куди можна повідомити про корупцію?

Повідомлення про корупцію без доказів може бути розцінено як завдання шкоди честі, гідності та ділової репутації, а за завідомо неправдиве повідомлення про злочин встановлено кримінальну відповідальність.

7
Читати Дивитися відео

Зворотній зв'язок

Раді допомогти. Ваше повідомлення розглянуть юристи ГО "Трудові ініціативи" та нададуть Вам відповідь якнайшвидше.